Перша у світі комерційна домашня приставка була випущена в 1972 році і мала назву Magnavox Odyssey. Вигадав і створив її чоловік на ім'я Ральф Бер. Якби не він, то можливо сьогодні не було б PlayStation 5. А може й була б, хто знає. Суть в тому, що все почалося з ідеї керувати зображенням на телевізорі. Ральф Бер тоді працював у конторі Sanders Associates. Оскільки фірма не займалася виробництвом, її власники вирішили продати ідею іншій фірмі - Magnavox, для спільного заробітку. Концепцію довели до ладу, розробили зовнішній дизайн і випустили в продаж.

   Приставка мала два знімних джойстика та підключалася до телевізора через гніздо для прийому сигналу. Також для неї розробили світовий пістолет. Ага, пістолет вперше з'явився із першою домашньою приставкою і для його використання було створено аж 4 гри. До речі,  ходять чутки, що світовий пістолет був розроблений японською фірмою Nintendo, яка пізніше відзначиться набагато сильніше. Зазначили, що підписали контракт з фірмою, але не вказали для чого. В той час, компанія виготовляла дитячі іграшки і розробка пістолета підходить під тип послуг, які Nintendo могла надати для приставки Magnavox.

     Загалом для Magnavox Oddysey було розроблено 28  "різних" ігор, які вшивалися в різній кількості (в залежності від року випуску) безпосередньо в саму приставку і для їх переключення треба було вставляти різні картриджі. Ігри на Magnavox Oddysey були зовсім прості і виглядали як дві квадратні крапки на екрані, якими можна було керувати. На екран телевізора треба було прикласти "графіку" у вигляді пластикових малюнків, щоб створити атмосферу і зрозуміти в що грають - футбол, хоккей чи тенніс. Оце технології😁 Звуку в іграх теж не було. Можливо зараз це виглядає диким, але тоді це виглядало неймовірно і компанія продала близько 350 000 таких приставок в різних країнах Європи, США та Японії.

     Успіх приставки призвів до появи багатьох послідовників/конкурентів, що пізніше призвело до мільйонних прибутків через позови до суду за плагіати іншими фірмами. Справа в тому, що фірма запатентувала свої винаходи і зберігла всі документи розробки ігор.

Одну з презентацій приставки Magnavox Oddysey відвідав засновник фірми Atari - Нолан Бушнел. Він пограв на приставці у теніс і це надихнуло його на створення аркадного автомата під назвою "Pong", який згодом став першою комерційно успішною грою. Для створення тестового прототипу використали дерев'яну шафу висотою в 1,2м та чорно-білий телевізор від Hitachi.  Гра Pong вже була зі звуком, мала різні інноваційні фішки, такі як відбиття тенісної кульки під різними кутами, та  поступове збільшення швидкості переміщення кулі. Автомат з цією грою вперше випробували в місцевому барі, поруч з музичними автоматами та пінболом. Щоб пограти в неї, треба було закинути монетку в автомат. Коли програв, продовжити можна було закинувши наступну монетку. Внаслідок цього експерименту, відвідувачі заходили в цей бар тільки для заруб у Pong і приносили закладу великий прибуток. 

     Успіх гри посприяв появі багатьох клонів від конкурентів та зацікавленість від Ральфа Бера. Тут то і з'ясувалося, що гра Pong (і всі її клони) порушує його патенти на концепцію електронного пінг понгу. І розпочалися позови до судів, які принесли фірмам Magnavox та Sanders Associates величезні прибутки. Atari вирішили домовитись без суду і продовжили свій бізнес. Таким чином, вони пізніше розробили домашню версію Pong'a, яку потім теж клонували всі, кому було не ліньки. А не ліньки було дуже багатьом, бо земля велика а їсти всі хочуть. Забавно вийшло, що в Японії клони від фірм Sega та Nintendo здобули більшу популярність ніж оригінал. Тож купа фірм почала випускати тонну приставок з різними варіаціями однієї й тієї самої гри в теніс. Дійшло до того, що в одній приставці було шість різновидів тенісу. Або взагалі 15 (так ось звідкіля почалися ці "китайські" збірники ігор 99999999 в одному картриджі). Одноманітна пропозиція перевищила різноманітний попит і це призвело до занепаду ринку відеоігор. Отаким чином завершилось перше покоління домашніх приставок.

      В першому поколінні (1972-1980) було випущено різними фірмами 14 різних приставок але наразі я б не рекомендував їх навіть вмикати. А то раптом зламається останній екземпляр і нанесе історії шкоду?